Батькам

9 Заповідей для батьків

1. Якщо дитину критикують, вона вчиться ненавидіти.

2. Якщо дитина живе у ворожому оточенні, вона вчиться агресивності.

3. Якщо дитину висміюють,вона замикається.

4. Якщо дититна живе в докорах, вона вчиться жити у почуттях провини.

5. Якщо дитину розуміють, вона вчиться розуміти інших.

6. Якщо дитину постійно хвалять, вона вчиться бути вдячною.

7. Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе.

8. Якщо дитину оточують чесні люди, вона вчиться бути справедливою.

9. Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

ЗАОЧНІ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ, АБО ПРОФІЛАКТИКА НЕУСПІШНОСТІ

Виховання — це тонка робота розуму і серця

В. Сухомлинський

Напевно, майже в жодному класі немає рівних за здібностями учнів.

Ми, учителі, любимо давати своїм вихован­цям характеристики: цей — сильний матема­тик, а цей — філолог, а той — гарно малює або спортсмен.

Мрія кожного вчителя математики — щоб усі його діти без винятку володіли логіко-математичними здібностями. У них і мислення наукове, і розвинена пам'ять, вони допитливі і послідовні, уміють виконувати складні об­числення, аргументувати свою позицію, гарно розпізнають абстрактні моделі і принципи.

На жаль, у класі таких учнів небагато. Пе­реважна більшість — це діти, які працюють, стараються, добросовісно запам'ятовують усі правила і означення, але не завжди розуміють навчальний матеріал із першого разу. Батьки, побачивши проблему, звертаються за порадою до вчителя. На жаль, дуже часто педагоги пропонують два «виходи»:

·        розв'язуйте з ним побільше вправ;

·        запросіть репетитора.

Не зовсім вдалою є ідея пропонувати бать­кам допомагати своїй дитині зрозуміти тему. Усім нам знайомі випадки, коли батьки по­яснюють дітям так, як знають, не розуміючи, що, наприклад, шестикласники вивчають про­порцію лише наприкінці І семестру, а осно­вний спосіб розв'язання лінійних рівнянь (перенесення доданків в іншу частину з проти­лежним знаком) — у II семестрі. Як правило, результату з такої «допомоги» небагато.

Зазвичай, у старших класах, коли потрібно надолужувати великий обсяг матеріалу, який учень не спромігся вивчити раніше, без репе­титора обійтися складно. Але в середній ланці варто спробувати вчитися самотужки.

На нашу думку, учитель зобов'язаний на­дати батькам професійну пораду, як саме вони можуть допомогти своїй дитині. Зрозуміло, що пояснити суто математичний матеріал батькам складно. Але вони можуть і повинні розвивати логіко-математичні здібності свого школяра.

Отже, розпочинаємо заочні батьківські збори.

Ви щоденно спілкуєтесь зі своєю дитиною: розповідаєте цікаві історії, даєте доручення з домашнього господарства, виховуєте, робите зауваження. Спробуйте у процес такого спіл­кування внести деякі «кейси», які допоможуть розвинути логіко-математичні здібності.

1. Формуємо вміння систематизувати

Іноді таке вміння жартома називають «роз­класти все по поличках». І це справді так. Запропонуйте своєму школяреві самому розкласти речі в шафі або на письмовому столі так, як йому зручно. А потім попросіть пояс­нити, за якою системою він це зробив.

Часто доводиться чути від мам: «Я сама в нього прибираю, бо він як розкладе свої речі, то навіть сам нічого не може знайти». (У вчите­ля виникає аналогія: «Він як розв'яже задачу, то навіть сам не зможе зрозуміти, що написав».)

Не збирайте вдома замість дитини портфель (а це роблять деякі батьки). Нехай сам при­вчається брати в школу те, що буде потрібно. Навчіть його регулярно викладати з портфеля непотрібні речі, а також сміття і фантики.

Також запропонуйте дитині скласти спи­сок: що потрібно взяти в похід, купити в ма­газині, приготувати на свято.

Крок до математики. Знання, як і речі в шафі, не можуть бути звалені в одну велику купу. Чим логічніша і чіткіша структура знань, тим швидше учень підбере ту чи іншу формулу для розв'язування, відповідний метод тощо.

2. Формуємо вміння працювати за алгоритмом і складати алгоритм

Розписуйте дитині завдання: що і в якому порядку вона повинна зробити. Має бути чіт­ко сформований алгоритм, наприклад, прибирання в помешканні: поскладати речі, витерти пил, пропилососити, винести сміття, помити підлогу. Аналогічне правило для дитини, якщо вона останньою із сім'ї виходить із помешкан­ня: перевірити, чи вимкнене світло, комп'ютер, закриті крани, вимкнена газова плита, зачине­ні вікна, двері... Іноді ми навіть не помічаємо, скільки таких алгоритмів у повсякденному жит­ті. Привчайте дітей чітко їх виконувати.

Навчіть дитину складати плани. Напри­клад, у якій послідовності слід готувати борщ, замовляти квитки через Інтернет, прокладати маршрут подорожі.

Це особливо важливо для тих, хто в май­бутньому хоче стати ІТ-спеціалістом.

Крок до математики. Алгоритми важливі, коли визначається порядок дій в обчисленні значення арифметичного виразу, під час розв'я­зування рівнянь, роботи з формулами, розв'я­зування задач за діями, перетворення виразів.

Учень також повинен уміти складати план розв'язання задачі, план побудови, передбачати наступні кроки в розв'язуванні, а також перед­бачати кінцевий результат своєї роботи.

3. Формуємо вміння аналізувати

Припустимо, ваш школяр складає список якихось необхідних речей. Проаналізуйте його разом. Чи немає зайвого, чи все передбачено. Чи раціональним є цей набір (наприклад, чи передбачено, що в поході світлі речі бруднять­ся швидше). Звичайно, тут неважко отримати спротив з боку дитини (у підлітковому віці во­ни впевнені, що все знають найкраще). І деякі мами «здаються»: нехай носить зайве, якщо та­кий розумний. Можливо, це непогана виховна тактика. Але не навчальна.

Крок до математики. Аналіз результату, уміння відкидати зайве дуже потрібні під час розв'язування рівнянь (як часто учні забувають про ОДЗ і як часто через такі дрібниці втрача­ють бали на ЗНО?)

Таке вміння дуже важливе, коли дають відповідь на питання «Скільки розв'язків має задача?». Також учень мусить уміти аналізу­вати результат у прикладних задачах. Учителі математики можуть пригадати безліч випадків, коли школярі отримують відповідь «півтора землекопи» і особливо цим не переймаються.

4. Формуємо вміння оцінювати

Те, що нам, дорослим, здається очевидним, не завжди є таким в очах дитини. Для багатьох учнів навіть ті речі, які зустрічаються в при­кладних задачах, є дуже абстрактними.

Гуляючи з дитиною, поміркуйте разом, скільки метрів ви пройшли, із якою, приблиз­но швидкістю. Прикиньте, на якій відстані від вашого будинку розташовані школа, поштамт, вокзал, автобусна зупинка.

Роблячи заготівлі на зиму, навчіть дитину розрізняти банки об'ємом 0,5 літра, 1 літр тощо. Аналогічно місткість склянок, каструль тощо.

На присадибній ділянці з'ясуйте, наскіль­ки велика ділянка площею 1 сотка, 1 га.

5. Виховуємо охайність

Часто доводиться чути від батьків «Він пи­ше як курка лапою». Вони з цим дуже «борють­ся». Виривають листки із зошита, примушують переписувати розв'язання по декілька разів.

Звичайно, учнівські зошити повинні бути охайними. Але чи в зошитах проблема? До охайності потрібно привчати в повсякденно­му житті. Прибирати іграшки з підлоги, мити за собою посуд» відносити брудні шкарпетки у ванну кімнату, не залишати обгортки від цу­керок на тумбочці. І напевно, дорослі повинні показувати приклад своїм чадам.

Крок до математики. Неохайність у навчан­ні —це не тільки бруд і закреслені букви. Це ще і неуважність. І «загублені» дужки або знак «мінус», неправильно списана вправа, і, відпо­відно, неправильний результат.

6. Виховуємо культуру мови

Учіть дитину чітко висловлювати свої дум­ки. Неодноразово спостерігала, як дитина ще не висловила свою думку до кінця, а мама, розуміючи своє дитя з півслова, радісно кида­ється виконувати, відповідати.

Так само і на уроках. Учень скаже два сло­ва і сподівається, що решту вчитель за нього додумає сам. Потім ще і ображається: «Я ж це саме говорив, а ви сказали, що неправиль­но». Відповідно деякі учні пишуть поясненнядо задач як-небудь, не завдаючи собі клопоту чітко виразити думку.

Отже, навчіть свою дитину правильно фор­мулювати речення, переконувати вас у необхід­ності чогось, доводити правильність своєї думки.

Крок до математики. Хоча прийнято вважа­ти, що мова математики — це формули і числа, насправді вміння висловлюватись у математиці потрібне і під час пояснення дій, і в процесі до­ведення, і обґрунтування побудов, і в багатьох інших випадках.

7. Готуємо до реального життя

Усіляко давайте зрозуміти своєму школяреві, що принаймні елементарні математичні знання необхідні в сучасному житті. Залучіть дитину до розв'язування практичних задач: порахувати, скільки рулонів шпалер потрібно купити для ремонту помешкання, скільки метрів тканини для пошиття постільної білизни,  скільки приблизно грошей потрібно взяти із собою в магазин.          

Татові може знадобитися обчислити протяжність певного маршруту і відповідно необхідна кількість пального.

 Якщо тато майструє — ще краще. У пригоді можуть стати навіть синуси і косинуси для визначення певних кутів.           

Важливо вміти і швидко рахувати усно. Якщо ви робите якісь нескладні обрахунки, питайте в дитини. Можливо, ви швидше зна­йдете відповідь, але зайвий раз потренувати пам'ять учня не завадить.

Цікава вправа для усного рахунку: під час прогулянки з дитиною спостерігайте номери ав­томобілів, які проїздять повз вас. Зазвичай вони чотиризначні. Спробуйте виконати з ними різні вправи. Наприклад, номер машини АА 4236 ОІ. Відкинемо букви, а з цифрами «пограємось». 42 + 36 =

                                                     42 - 36 =

                                                     4∙2∙3∙6=

                                                     4+2+3+6=

Визначте,  парним чи непарним є число 4236; чи ділиться воно на 3, 9 тощо. Таких усних вправ можна скласти багато.

Така «гра» тренує спостережливість, уваж­ність, пам'ять і, звичайно, формує обчислю­вальні навички.

 Крок до математики. За звітами Українсько­го центру оцінювання саме задачі практичного змісту викликають в учнів багато утруднень.

8. Розвиваємо логічне мислення

Перш за все, за допомогою логічних ігор. Гра — природне бажання всіх дітей і багатьох дорослих. Це нормально, коли людина у вільну хвилину розважає себе. Але ігри бувають різ­ні. Поцікавтеся, у що саме грає ваша дитина. Запропонуйте замість «стрілялок» погратися в логічні ігри. Наприклад, японські кросвор­ди і судоку, гру 2048, зрештою, у Всесвітній мережі їх безліч, спробуйте дібрати ті, які роз­вивають логічне мислення.

Крок до математики. Логічні ігри розвива­ють кмітливість, формують уміння обґрунту­вати початок розв'язання задачі і спланувати власні дії, уміння «упіймати» певну думку, прийняти неординарне рішення. І головне, оскільки це гра, наслідки не будуть катастро­фічними. Ми просто набуваємо досвіду.

9. Розвиваємо уяву

Пограйте з дитиною в гру «Якби я був...». Запропонуйте проаналізувати певну ситуацію з позиції різних осіб: учня, мами, тата, учите­ля, героя мультфільму, кота, хом'ячка тощо. Наприклад, на вулиці, йде дощ. Проаналізуйте позитивні і негативні наслідки, можливі думки з цього приводу того чи іншого героя. Інше за­питання «Якби я зміг...». Наприклад, переста­вити шафу в кімнаті. Поміркуйте, що від цього зміниться на краще, а що стане гіршим.

Крок до математики. Ця гра вчить спрямову­вати творчий пошук у різних напрямах, вико­ристовувати різні стилі мислення. А отже учень при розв'язуванні задачі прискіпливо вивчати­ме умову, шукатиме різні прийоми розв'язання, продумуватиме можливі добудови тощо.

10. Виховуємо вміння самоорганізовуватися

Часто чуємо від батьків: «Задали стільки уроків, що дитина вчила до опівночі». У 99 випадках із 100 це неправда. Простежте, чим за­ймається ваша дитина в той час, коли «за ле­гендою», вона вчить уроки. Варіанти такі:

·     Шукаю інформацію в комп'ютері і принагідно трішки пограюсь, і подивлюсь, що там BК.

·      Захотілось чаю… І бутерброд... і зараз ще щось розігрію...

·      Зателефоную однокласникові, попитаю, що задано... ще трішки побалакаю про все на світі.

·     Просто думаю над задачею ... І не тільки. Трішки помріяти не завадить.

Ще одна поширена думка «Дитина не від­відує гуртків, бо тоді не встигатиме вчитися».

Насамперед зрозумійте, що якраз учень, який після уроків ще десь займається, набагато краще вміє організовувати свій час і встигає більше, ніж той, який нічим не зайнятий. То­му знайдіть для свого школяра цікавий гур­ток, навіть два. Якщо немає гуртка — давайте домашні доручення. Відводьте для виконання домашнього завдання конкретний час і стежте, щоб дитина дотримувалась цього регламенту.

11. Виховуємо прагнення досягти успіху

Питання «Що краше? Бути чоботарем серед Наполеонів чи Наполеоном поміж чоботарів?» кожен із нас вирішує по своєму.

Дитина постійно розвивається. Спочатку їй цікаво розмальовувати картинки, потім вона сама малює кольоровими олівцями, а потім — фарбами. Людина мусить поступово ставити пе­ред собою все більш складні цілі, інакше вона перестає розвиватися. Навчіть свою, дитину отримувати задоволення від того, як вона виконує складні завдання. Зрозуміло, що в неї не одразу все вийде. І пиріг може підгоріти, і табуреточка може бути кривенька — тато під­править, і платтячко прийдеться перешити на лялькове. Але якщо учень не робить жодних зусиль — він нічого не досягає. Так і в мате­матиці — можна зупинитись на простих при­кладах на множення, а можна розвиватись і, докладаючи зусиль, розв'язувати складні задачі. Розділіть з дитиною радість, якщо в нього така задача таки розв'яжеться.

Отже, як бачите, це поради не про те, як слід займатися з дитиною математикою. Це по­ради про те, як слід виховувати дитину, як се­бе поводити з дитиною, щоб у неї максимально розвивалися логіко-математичні здібності, які, у свою чергу, сприятимуть кращому засвоєнню математичних знань.

О. Р. Юрко, О. Ю. Моторнюк, м. Рівне